<< Главная страница

РадIсть



Категории Олена Телiга ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Ой, не знаю, що то за причина, — Переходжу обережно вулицю, I весь час до мене радiсть тулиться.  Як безжурний вiтрогон-хлопчина.   До мiського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця. Нiби поле перед нами стелиться. Нiби зникли авта й мотоцикли.   I сама я на ногах не встою.  Пролiтаю мiж людьми похмурими, Козачка вдаряю попiд мурами — Бо хлопчина не дає спокою!   Коментар Лiрична героïня поезiï сповнена життєвого оптимiзму, радостi життя. У нiй нiби живе вiтрогон-хлопчина, що не встоïть на мiсцi, не дає зупинитися. Вiн не зважає на жвавий мiський рух, йому потрiбнi простiр, широке поле для дiяльностi. Тому не йде, а пролiтає, i похмурi люди тiльки пiдкреслюють радiсть, щастя героïнi, ïï прагнення до дiï.

Метки Радiсть, ОЛЕНА ТЕЛIГА, ЕМIГРАЦIЙНА ЛIТЕРАТУРА, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ОЛЕНА ТЕЛIГА , твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
РадIсть


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация